Скринінг раку в Україні: які обстеження та коли проходити
«Хочу перевіритися на рак. Які обстеження потрібно пройти?» — із такого запитання часто починається розмова про профілактику.
Мамографія, ПСА, ПАП-тест та обстеження кишківника мають різне призначення. Потреба в них залежить від віку, сімейної історії, попередніх результатів та інших факторів ризику.
Нижче — основні орієнтири за українськими документами МОЗ.
Що таке скринінг
Скринінг — це обстеження людей, які ще не мають симптомів певного захворювання. Його мета — виявити окремі види раку або передракові зміни.
Якщо вже є скарги чи підозрілі зміни, потрібна діагностика. Чекати досягнення віку скринінгу в такому разі не варто.
Кишківник: тест калу та колоноскопія
В Україні популяційний скринінг колоректального раку передбачений для чоловіків і жінок віком 50–75 років.
Тест калу на приховану кров або фекальний імунохімічний тест — ФІТ — проводять кожні два роки. Позитивний результат потребує колоноскопії.
За сімейної історії колоректального раку, поліпів, запальних захворювань кишківника та інших факторів ризику обстеження можуть починати раніше. Метод і подальший графік визначають індивідуально.
Молочні залози: коли потрібна мамографія
Український стандарт передбачає:
50–69 років — мамографію кожні два роки;
40–49 років за наявності факторів ризику — кожні два роки;
від 70 років — мамографію залежно від індивідуальних показань.
За високого спадкового ризику обстеження можуть починати раніше, проводити частіше та доповнювати іншими методами.
Якщо з’явилися зміни в молочній залозі, потрібно звернутися до лікаря незалежно від дати наступної скринінгової мамографії.
Простата: коли обговорити аналіз на ПСА
Український стандарт передбачає можливість раннього ПСА-тестування:
із 50 років — без додаткових факторів ризику;
із 45 років — за наявності раку простати в родині;
із 40 років — для чоловіків із мутацією BRCA2.
Рішення приймають після обговорення можливої користі й недоліків обстеження. Інтервал повторного тестування залежить від початкового ПСА та індивідуального ризику.
Підвищений ПСА сам по собі ще не підтверджує рак простати. Результат потрібно оцінювати разом з іншими даними.
Шийка матки: ПАП-тест і ко-тестування
Серед передбачених українським стандартом варіантів рутинного скринінгу:
ПАП-тест окремо у 21–65 років — кожні три роки;
ко-тестування: ПАП-тест разом із тестом на ВПЛ високого ризику у 25–65 років — кожні п’ять років.
Ці інтервали стосуються нормальних результатів і середнього ризику. Стандарт також передбачає варіанти первинного ВПЛ-тестування — відповідну схему обговорюють із лікарем.
За попередніх аномальних результатів або імуносупресії потрібен окремий план спостереження. За наявності симптомів — діагностичне обстеження.
Як скласти свій план обстежень
Перед консультацією згадайте, чи були онкологічні захворювання у близьких родичів і в якому віці їх діагностували. Підготуйте попередні результати обстежень, висновки та інформацію про перенесені захворювання.
Це допоможе визначити, які перевірки потрібні саме вам і коли їх повторювати.
Якщо маєте запитання щодо ПСА, результатів обстеження простати або потреби в подальшій урологічній діагностиці, їх можна обговорити на консультації.
